- Права на код переходять до вас лише тоді, коли це прямо прописано в договорі.
- Авторство передати не можна, і це нормально. Важливі саме майнові права.
- Підписуйте акти: вони фіксують, що саме передано і коли.
Ви заплатили за продукт. Але юридично він може досі належати тому, хто його написав. Розбираю, які пункти мають бути в договорі, щоб код був вашим.
Чому це взагалі проблема
За замовчуванням права на твір, зокрема на програмний код, виникають у того, хто його створив. Якщо договір мовчить про передачу прав, у вас може бути код на сервері, але не бути права ним розпоряджатися: продавати, ліцензувати, показувати інвестору як актив компанії.
Найчастіше це випливає під час перевірки перед інвестицією, коли інвестор просить показати, що вся інтелектуальна власність належить компанії. І тут з’ясовується, що половину коду писали підрядники за договорами «на послуги» без жодного слова про права.
Пункт про передачу прав
Головне, що має бути в договорі, це відчуження майнових прав інтелектуальної власності на результат робіт. Простими словами: передача прав на те, що створили. Код, дизайн, тексти, документацію.
Варто прописати, які саме права передаються, з якого моменту (наприклад, з дати підписання акта) і на якій території. Формулювання «усі майнові права в повному обсязі» краще за перелік, у якому щось можна забути.
Особисті немайнові права, наприклад право бути зазначеним як автор, за українським законом не відчужуються. Це нормально: для бізнесу важливі саме майнові права.
Акти приймання-передачі
Договір каже, що права передаються. Акт фіксує, що саме було передано і коли. Без актів важко довести, який шматок коду і на яких умовах став вашим.
Найпростіше рішення: акт після кожного етапу або щомісяця, з коротким описом зробленого і окремим рядком про перехід прав.
Конфіденційність
Розробник бачить ваш код, дані користувачів і бізнес-логіку. Умова про конфіденційність або окремий NDA визначає, що з цим можна і не можна робити, зокрема після завершення співпраці.
Сторонні бібліотеки й відкритий код
Майже кожен проєкт використовує open source. У договорі варто передбачити, що розробник повідомляє про використані бібліотеки та їхні ліцензії. Деякі ліцензії вимагають відкривати і ваш код, якщо ви його поширюєте, і краще знати про це заздалегідь.
Якщо розробник ФОП
Співпраця з ФОП зручна, але договір не повинен виглядати як трудовий: фіксований графік, підпорядкування, «посада». Описуйте результат роботи, а не процес, і оформлюйте оплату за актами. Інакше податкова може побачити в цьому приховані трудові відносини.
Перевірте свій договір
Пройдіться по своєму договору з розробником:
- є пункт про передачу виключних майнових прав на код;
- вказано момент переходу прав (оплата, акт або створення);
- підписуються акти з описом зробленого;
- є умова про конфіденційність або окремий NDA;
- розробник повідомляє про сторонні бібліотеки та їхні ліцензії;
- для іноземного підрядника вказано право, мову і порядок спорів.
Якщо якогось пункту немає, це не катастрофа. Але краще виправити зараз, ніж під час переговорів з інвестором. Такий договір я готував для співпраці замовника з Польщі з українськими розробниками.
Детальніше про послугу: договір з розробником.
Часті питання
Чи можна передати права на код, який уже написаний?
Так. Укладається окремий договір про передачу майнових прав на вже створений код, з описом, що саме передається.
Чи потрібен NDA, якщо в договорі вже є умова про конфіденційність?
Не обов’язково. Окремий NDA зручний, коли ви показуєте проєкт ще до підписання основного договору.
Розробник з іншої країни. Яке право обрати?
Залежить від того, де сторони і де ви будете судитися. Головне, щоб право, мова і порядок спорів були прописані, а не залишені на потім.
Стаття має загальний характер і не є юридичною консультацією. У кожній ситуації свої нюанси.
